2025 Виробництво синьо-зелених водоростей для сталих біопластиків: Динаміка ринку, технологічні досягнення та глобальні прогнози зростання. Досліджте ключові тенденції, прогнози та стратегічні можливості на наступні 3-5 років.

• Резюме та огляд ринку
• Ключові драйвери та обмеження ринку
• Технологічні тенденції у вирощуванні синьо-зелених водоростей для біопластиків
• Конкурентне середовище та провідні гравці
• Розмір ринку, прогнози зростання та аналіз CAGR (2025–2030)
• Регіональний аналіз: ключові ринки та нові регіони
• Виклики, ризики та бар’єри до впровадження
• Можливості та стратегічні рекомендації
• Перспективи майбутнього: інновації та еволюція ринку
• Джерела та посилання

Резюме та огляд ринку

Синьо-зелені водорості, також відомі як ціанобактерії, стають обіцяючою сировиною для виробництва сталих біопластиків завдяки швидким темпам зростання, високій фотосинтетичній ефективності та здатності поглинати вуглекислий газ. Оскільки світовий попит на екологічні матеріали зростає, вирощування синьо-зелених водоростей для біопластиків набирає популярності як життєздатна альтернатива пластиковим виробам на основі нафти та традиційним біопластикам, отриманим з харчових культур.

У 2025 році ринок біопластиків на основі синьо-зелених водоростей знаходиться на перетині екологічної необхідності та технологічних інновацій. Сектор постійно розвивається під впливом зростаючих регуляторних тисків з метою зменшення пластикових відходів, споживчого попиту на сталу продукцію і прогресу в галузі альгологічної біотехнології. Згідно з MarketsandMarkets, світовий ринок біопластиків, ймовірно, досягне 27,9 мільярдів доларів до 2025 року, причому мікроводорості та рішення на основі ціанобактерій представляють швидко зростаючий сегмент на цьому ринку.

Провідні учасники галузі та наукові установи інвестують у масштабовані системи вирощування, такі як відкриті ставки і фотобіореактори, для оптимізації виходу біомаси та вмісту біополімерів. Компанії, такі як Algix та Heliae, є новаторами в комерційному застосуванні синьо-зелених водоростей у виробництві біопластиків, використовуючи власні штами та технології обробки для поліпшення властивостей матеріалів і конкурентоспроможності витрат.

Географічно Азія та Тихоокеанський регіон ведуть у дослідницьких ініціативах та комерційному виробництві, підтримані сприятливими кліматичними умовами та державними інстинктивами для сталих матеріалів. Європа йде слідом, завдяки суворим заборонам на одноразовий пластик та потужній моделі кругової економіки, що підтверджується політикою Європейської Комісії.

Незважаючи на свої обіцянки, сектор стикається з викликами, пов’язаними з масштабованістю виробництва, паритетом вартості з традиційними пластиками та регуляторним затвердженням нових формул біополімерів. Проте триваючі зусилля в науково-дослідній діяльності та партнерства між державним і приватним секторами, ймовірно, прискорять комерціалізацію та засвоєння ринку. Таким чином, сегмент біопластиків на основі синьо-зелених водоростей очікує значного зростання у 2025 році, пропонуючи сталий шлях для вирішення глобальної проблеми пластикового забруднення та викидів вуглекислого газу.

Ключові драйвери та обмеження ринку

Вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) для сталих біопластиків набирає обертів, керуючись симбіозом екологічних, економічних і технологічних факторів. Ключові драйвери ринку включають термінову потребу зменшити залежність від пластиків на основі викопного пального, зростаючий регуляторний тиск на обмеження пластикових відходів і зростаючий споживчий попит на екологічні матеріали. Синьо-зелені водорості забезпечують обіцяючу сировину завдяки своїм швидким темпам зростання, здатності фіксувати атмосферний вуглекислий газ і мінімальним вимогам до землі та прісної води в порівнянні з традиційними культурами, які використовуються для виробництва біопластиків.

Державні ініціативи та політичні рамки є значними каталізаторами. Директива Європейського Союзу щодо одноразових пластикових виробів і подібні регуляції в Північній Америці та Азії прискорюють перехід до біорозкладних альтернатив, безпосередньо вигідних для сектора біопластиків на основі синьо-зелених водоростей. Додатково, фінансування та наукові гранти від організацій, таких як Національний науковий фонд та Європейська агенція з охорони довкілля, сприяють інноваціям у галузі альгологічної біотехнології та збільшенню масових проектів до комерційних рівнів.

Технологічні досягнення також спонукають ринок. Останні прориви в генетичному інжинірингу та оптимізації біопроцесів поліпшили вихід і якість полігідроксибутіратів (PHAs) та поліактидної кислоти (PLA), вироблених з ціанобактерій. Компанії, такі як Algix і Heliae, новаторськи розробляють масштабовані методи вирощування та екстракції, зменшуючи витрати на виробництво і підвищуючи комерційну життєздатність біопластиків на основі синьо-зелених водоростей.

Однак існують декілька обмежень, що стримують зростання ринку. Високі початкові інвестиції та операційні витрати залишаються значними бар’єрами, особливо для малого та середнього бізнесу. Масштабність систем вирощування—особливо відкриті ставки проти фотобіореакторів—становить технічні та економічні виклики. Крім того, поточні витрати на біопластики на основі синьо-зелених водоростей все ще вищі, ніж на традиційні пластикові вироби та навіть деякі інші біопластики, що обмежує широке впровадження на чутливих до цін ринках.

Обмеження постачання, такі як наявність якісних штамів водоростей та потреба в спеціалізованій інфраструктурі для збору та переробки, також стримують розширення ринку. Регуляторна невизначеність щодо класифікації та сертифікації нових матеріалів для біопластиків може також затримати комерціалізацію. Попри ці проблеми, триваюча НДР та підтримуюче політичне середовище, ймовірно, поступово пом’якшать ці обмеження, позиціонуючи вирощування синьо-зелених водоростей як ключову опору на ринку сталих біопластиків до 2025 року і пізніше.

Технологічні тенденції у вирощуванні синьо-зелених водоростей для біопластиків

Синьо-зелені водорості, або ціанобактерії, стали обіцяючою сировиною для виробництва сталих біопластиків завдяки своїм швидким темпам зростання, високій фотосинтетичній ефективності та здатності фіксувати атмосферний вуглекислий газ. У 2025 році технологічні тенденції у вирощуванні синьо-зелених водоростей все більше зосереджені на оптимізації виходу, зниженні витрат і підвищенні якості прекурсорів біопластиків.

Одним з найзначніших досягнень є інтеграція фотобіореакторних систем з вдосконаленим моніторингом і автоматизацією. Сучасні закриті фотобіореактори, обладнані датчиками в реальному часі та керуючими системами на основі штучного інтелекту, дозволяють точно регулювати світло, температуру, pH та постачання поживних речовин, що веде до підвищення продуктивності біомаси та стабільної якості. Компанії, такі як Algenol і Heliae, є піонерами у цих технологіях, забезпечуючи масштабовані та ефективні процеси вирощування.

Генетичний інжиніринг є ще однією ключовою тенденцією, оскільки дослідники використовують CRISPR та інші інструменти редагування генів для покращення штамів ціанобактерій з метою збільшення виробництва прекурсорів біопластиків, таких як полігідроксиалканоати (PHAs) та поліактидна кислота (PLA). Ці модифікації можуть покращити швидкість фіксації вуглецю, підвищити стійкість до стресових умов навколишнього середовища та збільшити накопичення цільових біополімерів. Спільні зусилля між академічними установами та промисловими гравцями, такими як ті, що проводяться SynBioBeta, прискорюють комерціалізацію цих інженерних штамів.

Ефективність ресурсів також є важливим акцентом. Інноваційні системи вирощування розробляються для використання неорних земель і непитної води, включаючи стічні води, тим самим мінімізуючи конкуренцію з харчовими культурами та знижуючи потребу в прісній воді. Наприклад, Cyanotech Corporation розробила відкриті системи для ставок, які переробляють поживні речовини та воду, знижуючи експлуатаційні витрати та екологічний вплив.

Інтеграція з технологіями уловлювання вуглецю набирає популярності, оскільки синьо-зелені водорості можуть безпосередньо використовувати викиди промислового CO₂ як джерело вуглецю. Установлюються партнерства між виробниками водоростей і важкою промисловістю для створення замкнених систем, які перетворюють відходи CO₂ на цінні біопластики, як показано в пілотних проектах, підтримуваних Міжнародним енергетичним агентством (IEA).

Усього, злиття сучасних технологій вирощування, генетичного інжинірингу та практик з ресурсно-ефективного використання позиціонує синьо-зелені водорості як основний елемент індустрії сталих біопластиків у 2025 році, з подальшими інноваціями, які, як очікується, ще більше збільшать масштабованість та комерційну життєздатність.

Конкурентне середовище та провідні гравці

Конкурентне середовище для вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), націлених на сталий біопластик, швидко змінюється, керуючись зростаючим попитом на екологічні матеріали та досягненнями в альгологічній біотехнології. Станом на 2025 рік сектор характеризується поєднанням уже встановлених біотехнологічних компаній, інноваційних стартапів і спільних дослідницьких ініціатив, які прагнуть оптимізувати процеси вирощування та масштабувати виробництво для комерційних застосувань біопластиків.

Ключові гравці на цьому ринку включають Algix, компанію зі США, яка стала піонером використання біомаси водоростей у композитах на основі біопластиків, та Heliae Development, яка зосереджується на вирощуванні мікроводоростей та ціанобактерій для сталих матеріалів. Європейські фірми, такі як AlgaEnergy, також роблять значні кроки вперед, використовуючи власні технології фотобіореакторів для підвищення виходу та зниження витрат на виробництво. В Азії особливо виділяється Euglena Co., Ltd., яка підходить до виробництва водоростей з інтегрованим підходом, поєднуючи вирощування водоростей з подальшим виробництвом біопластиків.

Стартапи відіграють важливу роль в просуванні інновацій. Наприклад, Living Ink Technologies розробляє пігменти та полімери на основі ціанобактерій, тоді як Biomason досліджує біофабрикаційні технології, які використовують ціанобактерії для синтезу сталих матеріалів. Ці компанії часто співпрацюють з академічними установами та державними агенціями для доступу до передових досліджень та забезпечення фінансування для масштабування.

Стратегічні партнерства та спільні підприємства є звичайними, оскільки компанії прагнуть подолати технічні бар’єри, такі як оптимізація вибору штамів, підвищення ефективності уловлювання вуглецю та зниження енергетичних затрат. Наприклад, BASF уклала дослідницькі угоди з університетами для дослідження сировини на основі ціанобактерій для біопластиків, у той час як DSM інвестує в пілотні проекти для оцінки комерційної життєздатності.

Конкуренція на ринку ще більше посилюється внаслідок входу традиційних виробників пластмас, які прагнуть розширити свої портфелі сталими альтернативами. Ці гравці приносять великі ресурси та мережі дистрибуції, прискорюючи комерціалізацію біопластиків на основі синьо-зелених водоростей. Згідно з доповіддю 2024 року MarketsandMarkets, глобальний ринок біопластиків на основі водоростей заплановано зростати з середньорічною темпом зростання понад 10% до 2028 року, підкреслюючи динаміку та конкурентоспроможність сектору.

Розмір ринку, прогнози зростання та аналіз CAGR (2025–2030)

Глобальний ринок вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) з метою сталих біопластиків готовий до значного розширення між 2025 та 2030 роками. Це зростання обумовлено зростаючим попитом на екологічні матеріали та зростанням регуляторного тиску на зменшення пластикових відходів, сектор переходить від пілотних проектів до комерційних операцій. Згідно з MarketsandMarkets, загальний ринок біопластиків, ймовірно, досягне 27,9 мільярда доларів до 2025 року, з середньорічною темпом зростання 16,1%. Враховуючи це, внесок біопластиків на основі водоростей, ймовірно, вплине на прискорення зростання, оскільки синьо-зелені водорості забезпечують високі показники виходу біомаси та ефективне уловлювання вуглецю, що робить їх привабливими сировинами.

Останні аналізи від Grand View Research та IDTechEx вказують на те, що біопластики, отримані з водоростей, можуть становити 8-12% загального ринку біопластиків до 2030 року, збільшившись з менше 3% у 2025 році. Це перетворюється на ринкову вартість приблизно 2,5-3,5 мільярда доларів до 2030 року, з потужним CAGR в діапазоні 25-30% для вирощування синьо-зелених водоростей зокрема для застосувань у біопластиках. Швидке зростання обумовлено технологічними досягненнями у розробці фотобіореакторів, генетичному влаштуванні штамів ціанобактерій та покращеному обробці для екстракції полімерів.

Регіонально, Азія та Тихоокеанський регіон, ймовірно, домінуватимуть на ринку через сприятливі кліматичні умови, державні стимули та наявність провідних компаній з вирощування водоростей, таких як Algix та Heliae. Європа також свідчить про сильне зростання завдяки Зеленої угоді Європейського Союзу і ініціативам кругової економіки, які пріоритетно ставлять сталим матеріалам у упаковці та споживчих товарах (Європейська Комісія).

• Розмір ринку для біопластиків на основі синьо-зелених водоростей у 2025 році: оцінюється в 600-800 мільйонів доларів США
• Прогнозований розмір ринку на 2030 рік: 2,5-3,5 мільярда доларів США
• CAGR з 2025 по 2030 рік: 25-30%

На завершення можна сказати, що ринок вирощування синьо-зелених водоростей для сталих біопластиків готується до експоненційного зростання до 2030 року, підкріпленого технологічними інноваціями, підтримкою регулювання та зростаючим споживчим попитом на екологічні альтернативи.

Регіональний аналіз: ключові ринки та нові регіони

Регіональний ландшафт вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) з метою виробництва сталих біопластиків швидко розвивається, з виразними ринковими динаміками по всіх вже встановлених та нових географіях. У 2025 році Азія та Тихоокеанський регіон продовжують домінувати, ведучи в інвестиціях у біотехнології, сприятливих кліматичних умовах і потужній державній підтримці для сталих матеріалів. Китай, зокрема, розширив комерційні об’єкти вирощування, використовучи свою потужну інфраструктуру досліджень та політичні стимули для сприяння інноваціям у виробництві біопластиків на основі ціанобактерій. Такі компанії як China National Biotech Group і дослідницькі ініціативи в Китайській академії наук перебувають на передньому плані інтеграції синьо-зелених водоростей у постачальницькі ланцюги для біопластиків.

Європа залишається ключовим ринком, підштовхуваним суворими екологічними регуляціями та Зеленою угодою Європейського Союзу, яка пріоритетно підтримує зменшення пластикових виробів на основі викопного пального. Країни, такі як Німеччина, Нідерланди та Франція, інвестують у пілотні проекти та партнерства між державним і приватним секторами для розширення виробництва біопластиків на основі водоростей. Європейська Комісія профінансувала кілька проектів Horizon Europe, що зосереджуються на оптимізації вирощування ціанобактерій та подальшій обробці для біопластиків, у той час як компанії, такі як Algoliner, комерціалізують інноваційні системи вирощування.

Північна Америка, зокрема США, помічає зростаючу активність як у дослідженнях, так і в комерціалізації. Наявність провідних біотехнологічних компаній та академічних установ, таких як Національна лабораторія з відновлювальної енергії (NREL) та Університет Каліфорнії, Сан-Дієго, сприяла розвитку динамічної екосистеми для НДР у цій галузі. Офіс технологій біоенергетики Міністерства енергетики США підтримує демонстраційні проекти для перевірки масштабованості та економічної життєздатності біопластиків на основі ціанобактерій.

Нові регіони, зокрема Латинська Америка та Близький Схід, починають використовувати свої великі запаси сонячного світла та наявні земельні ресурси для вироблення водоростей у великому масштабі. Бразилія та Ізраїль запустили пілотні ініціативи, підтримувані місцевими урядами та міжнародними співпрацею, щоб досліджувати потенціал синьо-зелених водоростей як сировини для сталих пластиків. Згідно з доповідями Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), ці регіони пропонують значний невикористаний потенціал завдяки сприятливим агрокліматичним умовам і зростаючому інтересу до моделей кругової біоекономіки.

У цілому, хоча Азія та Тихоокеанський регіон і Європа лідирують у зрілості ринку та інвестиціях, нові регіони готові до прискореного зростання, оскільки технологічний трансфер, міжнародні партнерства та сприятливі політики отримують імпульс у 2025 році.

Виклики, ризики та бар’єри до впровадження

Вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) для сталих біопластиків є обіцяючою альтернативою пластиковим виробам на основі нафти, але сектор стикається з серйозними викликами, ризиками та бар’єрами для широкого впровадження станом на 2025 рік.

Технічні та біологічні виклики

• Оптимізація штамів: Не всі штами ціанобактерій однаково ефективні у виробництві прекурсорів біопластиків, таких як полігідроксиалканоати (PHAs). Генетичне інжиніринг для підвищення виходу та стабільності є складним і може викликати регуляторні питання та питання громадського прийняття (Nature Communications).
• Забруднення та стабільність культур: Відкриті ставки для вирощування вразливі до забруднення небажаними мікроорганізмами, які можуть конкурувати з цільовими водоростями, знижуючи продуктивність та підвищуючи експлуатаційні витрати (Міжнародне енергетичне агентство).
• Збирання та подальша обробка: Ефективне збирання мікроводоростей і екстракція прекурсорів біопластиків залишається енергоємною та дорогою, часто компенсуючи екологічні вигоди та економічну життєздатність (IEA Bioenergy).

Економічні та ринкові бар’єри

• Високі виробничі витрати: Вартість вирощування синьо-зелених водоростей і перетворення біомаси на біопластики значно вища, ніж вартість традиційних пластиків, що обмежує конкурентоспроможність на чутливих до цін ринках (MarketsandMarkets).
• Обмеження масштабу: Більшість поточних операцій знаходяться на пілотній або демонстраційній стадії. Масштабування до промислових рівнів вимагає значних капітальних інвестицій та інфраструктури, що є головним бар’єром для нових учасників (Grand View Research).
• Невизначений попит: Хоча сталий розвиток стає все більш важливим, ринок біопластиків, отриманих конкретно з синьо-зелених водоростей, все ще є новим, з обмеженими довгостроковими угодами та невизначеними сигналами попиту (EuropaBio).

Регуляторні та екологічні ризики

• Регуляторні бар’єри: Використання генетично модифікованих ціанобактерій підлягає суворим регуляціям у багатьох регіонах, що може затримати комерціалізацію (Європейська агенція з безпеки харчових продуктів).
• Невизначеність оцінки життєвого циклу: Комплексні оцінки екологічного впливу все ще розвиваються, і деякі дослідження ставлять під сумнів чисті стабільні вигоди, враховуючи витрати енергії та ресурсів (Міжнародне енергетичне агентство).

Для подолання цих викликів буде потрібно координоване зусилля у біотехнології, інженерії процесів, підтримці політику та розвитку ринку, щоб розкрити весь потенціал синьо-зелених водоростей для сталих біопластиків.

Можливості та стратегічні рекомендації

Вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) для сталих біопластиків відкриває значні можливості як для екологічного впливу, так і для комерційного зростання у 2025 році. Оскільки світовий попит на екологічні матеріали зростає, синьо-зелені водорості пропонують відновлювану, продуктивну сировину для виробництва біопластиків з величезним додатковим знайомленням з поглинанням карбону під час вирощування. Сектор готовий до розширення під впливом регуляторного тиску на скорочення одноразових пластикових виробів і зростаючого впровадження принципів кругової економіки.

Ключові можливості включають:

• Диверсифікація сировини: Синьо-зелені водорості можна вирощувати на необробленій землі та у солонуватій або стічній воді, зменшуючи конкуренцію з харчовими культурами та мінімізуючи використання прісної води. Це позиціонує біопластики на основі водоростей як сталу альтернативу традиційним біополімерам на основі культур (Міжнародне енергетичне агентство).
• Висока продуктивність та уловлювання вуглецю: Ціанобактерії характеризуються швидкими темпами зростання та високою фотосинтетичною ефективністю, що дозволяє виробляти протягом усього року та поглинати значні обсяги CO₂. Ця двоїста вигода підтримує як кліматичні цілі, так і стійкість ланцюга поставок (Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй).
• Інтеграція біорефінерії: Вирощування водоростей можна інтегрувати в моделі біорефінерії, що дозволяє спів виробництво біопластиків, біопалив та цінних супутніх продуктів, таких як пігменти і нутрицевтики. Це підвищує економічну життєздатність і диверсифікацію ризиків (Європейські біопластики).
• Підтримка політики та фінансування: Уряди та міжнародні організації збільшують фінансування для дослідження на основі водоростей та інфраструктури, тоді як нові регуляції щодо пластикових відходів створюють сприятливе політичне середовище для впровадження біопластиків (Європейська Комісія).

Стратегічні рекомендації для учасників ринку включають:

• Інвестуйте в НДР: Пріоритет надавайте дослідженню оптимізації штамів, ефективного збирання та технологій біопроцесу для підвищення виходу і зниження витрат на виробництво.
• Створюйте міжсекторальні партнерства: Співпрацюйте з секторами управління відходами, сільського господарства та хімічної промисловості, щоб використати синергію в джерелах сировини, логістиці та подальшій обробці.
• Залучайте політиків: Активно беріть участь в політичних діалогах для формування сприятливих нормативних рамок та забезпечення пільг для сталих біопластиків.
• Диференціація на ринку: Підкресліть унікальні сталеві характеристики біопластиків на основі водоростей, щоб охопити преміальні сегменти ринку та відповідати змінюваним споживчим уподобанням.

Скориставшись цими можливостями та стратегічними діями, учасники індустрії можуть зайняти перші позиції в революції сталих матеріалів у 2025 році.

Перспективи майбутнього: інновації та еволюція ринку

Перспективи для вирощування синьо-зелених водоростей (ціанобактерій) як сировини для сталих біопластиків сприяють швидким інноваціям та змінам ринкової динамики у 2025 році. Оскільки світовий попит на екологічні матеріали наростає, синьо-зелені водорості стають обіцяючою альтернативою традиційним пластиковим виробам на основі нафти завдяки своїм високим темпам зростання, мінімальним вимогам до земель і здатності поглинати вуглекислий газ під час вирощування.

Ключові інновації зосереджуються на генетичному інжинірингу та оптимізації біопроцесів. Просунуті техніки синтетичної біології дозволяють розробляти штами ціанобактерій з покращеним виходом біополімерів, таких як полігідроксибутірат (PHAs) та поліактидна кислота (PLA). Компанії та наукові установи використовують CRISPR та інженерії метаболічних шляхів для підвищення ефективності перетворення вуглецю та налаштування фізичних властивостей отриманих біопластиків для конкретних промислових застосувань. Наприклад, SynBio Technologies та Cyanotech Corporation активно досліджують ці шляхи, щоб збільшити підсумкове виробництво і знизити витрати.

Щодо ринку, сектор біопластиків, ймовірно, зросте з середньорічною швидкістю понад 10% до 2025 року, причому рішення на основі синьо-зелених водоростей отримають більшу частку завдяки їх сталим умовам та відповідності принципам кругової економіки. Згідно з MarketsandMarkets, світовий ринок біопластиків, очікується, перевищить 20 мільярдів доларів до 2025 року, з біопластиками, отриманими з водоростей, що представляють швидкозростаючий сегмент.

Стратегічні партнерства між біотехнологічними компаніями, виробниками упаковки та виробниками споживчих товарів прискорюють комерціалізацію. Зокрема, Unilever та Danone оголосили про пілотні проекти, які використовують біопластики на основі водоростей у своїх упаковках, сигналізуючи про масове прийняття та потенціал для масштабування. Крім того, державні стимули та регуляторні рамки в ЄС, США та Азії стимулюють інвестиції в інфраструктуру вирощування водоростей та технології подальшої обробки.

Глядачи в майбутнє бачать, що еволюція вирощування синьо-зелених водоростей для біопластиків зосередиться на подальшому зменшенні витрат на виробництво, покращенні масштабованості та забезпеченні стабільної якості. Продовження НДР, підтримка політичних середовищ і зростаючий споживчий попит на сталу продукцію, ймовірно, сприятиме розширенню сектора та зміцненню його ролі в майбутньому зеленої матеріалів до 2025 року і далі.

Джерела та посилання

• MarketsandMarkets
• Heliae
• Європейська Комісія
• Національний науковий фонд
• Європейська агенція з охорони довкілля
• SynBioBeta
• Cyanotech Corporation
• Міжнародне енергетичне агентство (IEA)
• AlgaEnergy
• Euglena Co., Ltd.
• Biomason
• BASF
• DSM
• Grand View Research
• IDTechEx
• Китайська академія наук
• Національна лабораторія відновлювальної енергії (NREL)
• Продовольча та сільськогосподарська організація (FAO)
• Nature Communications
• EuropaBio
• Європейська агенція з безпеки харчових продуктів
• Європейські біопластики
• Unilever
• Danone